Розпочинаються набори до нових груп з йоги для початківців. За розкладом та анонсами занять можна слідкувати ТУТ. А це наш допис-знайомство, в якому розповідаємо про Школу і як почати навчання у нас. Хто ми? Українська федерація йоґи — це спільнота з понад 2000 учнів та 70 викладачів. Наші інструктори викладають у 13 країнах світу та… Continue reading Навчання в Українській федерації йоги
Month: August 2025
Щодо питання про «заламування шиї» в бгуджанґасані
Варто ще раз повернутися до анатомічних особливостей будови шийного відділу хребта. В нас є 7 шийних хребців. Поперечні відростки кожного мають так званий хребетно-артеріальний отвір. Сукупно ці отвори утворюють канал. Водночас невеликий зсув окремого хребця змінює траєкторію каналу, оскільки це не єдине кісткове утворення, а послідовне чергування отворів. У каналі розташовується хребетна артерія, яка огорнута… Continue reading Щодо питання про «заламування шиї» в бгуджанґасані
К вопросу о «заломах шеи» в бхуджангасане
Стоит ещё раз вернуться к анатомическим особенностям строения шейного отдела позвоночника. У нас 7 шейных позвонков. Поперечные отростки каждого имеют так называемое позвоночно-артериальное отверстие. В совокупности отверстия образуют канал. При этом, небольшой сдвиг отдельного позвонка изменяет траекторию канала, так как это не единое костное образование, а последовательное чередование отверстий. В канале располагается позвоночная артерия, которая… Continue reading К вопросу о «заломах шеи» в бхуджангасане
Один із механізмів дії бгуджанґасани
Бгуджанґасана (поза змії) та споріднена до неї сарпасана – пози, які максимально інтенсивно залучають м’язи шийно-потиличної та грудної зон. Необхідним рухом в обох асанах є нахил шиї назад і одночасне її витягування – тільки в цьому виконанні асана включає передньосередній меридіан та впливає на організм (Сафронов А.Г. «Йога: фізіологія, психосоматика, біоенергетика»). Одним із м’язів,… Continue reading Один із механізмів дії бгуджанґасани
Один из механизмов действия бхуджангасаны
Бхуджангасана, или поза змеи, и родственная ей сарпасана позы, которые максимально интенсивно задействуют мышцы шейно-затылочной и грудной зон. Необходимым движением в обеих асанах является наклон шеи назад и одновременное ее вытягивание – только в этом случае асана включает переднесрединный меридиан и оказывает свое действие на организм (Сафронов А.Г. «Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика»). Одна из… Continue reading Один из механизмов действия бхуджангасаны
Бгуджанґасана. Практика для оздоровлення серцево-судинної системи
Що ще цікавого відбувається під час практики бгуджанґасани з нашим тілом? Наприклад, цікаві процеси відбуваються з нашою серцево-судинною системою. По-перше, перерозподіл крові з цікавою динамікою. На першій хвилині виконання асани з допомогою УЗД сканера ми бачимо знижений приплив крові до серця. Це закономірно — ми підняли голову над поверхнею підлоги, і крові буде складніше… Continue reading Бгуджанґасана. Практика для оздоровлення серцево-судинної системи
Бхуджангасана. Практика для оздоровления сердечно-сосудистой системы
Что еще интересного происходит при практике бхуджангасаны с нашим телом? К примеру, интересные процессы происходят с нашей сердечно-сосудистой системой. Во-первых, идет перераспределение крови с интересной динамикой. На первой минуте выполнения асаны при помощи УЗИ сканера мы видим пониженный приток крови к области сердца. Оно и понятно — мы подняли голову над поверхностью пола, и теперь… Continue reading Бхуджангасана. Практика для оздоровления сердечно-сосудистой системы
Підпотиличні м’язи — наріжний камінь при виконанні бгуджанґасани
Для входу в бгуджанґасану одні з перших м’язів, які ми залучаємо – підпотиличні м’язи. Що ми знаємо про них? Їх шість пар (усі разом м’язи цієї групи створюють конфігурацію, яка нагадує зірку, тому в ряді джерел їх називають “підпотиличною зіркою”). Вони маленькі та короткі. Вони статичні (структура м’язового волокна така, що вони можуть тривалий час… Continue reading Підпотиличні м’язи — наріжний камінь при виконанні бгуджанґасани
Подзатылочные мышцы – краеугольный камень при выполнении бхуджангасаны
Для входа в бхуджангасану одни из первых мышц, которые мы задействуем — подзатылочные мышцы. Что мы о них знаем? Их 6 пар (все вместе мышцы этой группы создают конфигурацию, которая напоминает звезду, поэтому в ряде источников их называют “подзатылочной звездой”). Они маленькие и короткие. Они статические (структура мышечного волокна такова, что они могут длительно работать,… Continue reading Подзатылочные мышцы – краеугольный камень при выполнении бхуджангасаны